Критерії оцінювання
Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 3 і 4 класів
Оцінювання досягнень учнів 1 і 2 класів
Формувальне оцінювання
Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів НУШ
Новий
етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний
із упровадженням компетентнісного підходу
до формування змісту та організації освітнього процесу
У чинних навчальних програмах на засадах
компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено
результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено обов'язкові
результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних
видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади, характеризує,
визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).
Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні
результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що
зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на
розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
Упровадження компетентнісного підходу передбачає
обов'язкове прогнозування результативної складової змісту,
що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання
результатів навчальних досягнень школярів як складової освітнього процесу.
Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає
врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах
шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою
навчання стають сформовані компетентності, як загальна здатність,
що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Компетентності
не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено
їх використовувати. Удосконалення освітнього процесу з урахуванням
компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті
знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.
В оцінюванні
навчальних досягнень учнів педагоги користуються орієнтованими вимогами
оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної
середньої освіти , визначеними наказом МОН України № 1222 від 21 серпня 2013
року «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів
із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»
Основні функції
оцінювання навчальних досягнень учнів:
·
контролююча ‑ визначає
рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового
матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний
матеріал;
·
навчальна ‑
сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації,
вдосконаленню умінь та навичок;
·
діагностико-коригувальна ‑
з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання;
виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
·
стимулювально-мотиваційна ‑
формує позитивні мотиви навчання;
·
виховна -
сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати
прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів
враховуються:
·
характеристики відповіді учня: правильність,
логічність, обґрунтованість, цілісність;
·
якість знань: повнота, глибина, гнучкість,
системність, міцність;
·
сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і
навичок;
·
рівень володіння розумовими операціями: вміння
аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати,
узагальнювати, робити висновки тощо;
·
досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та
розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
·
самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою
і доповнюють одна одну:
·
Повнота знань ‑
кількість знань, визначених навчальною програмою.
·
Глибина знань ‑
усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.
·
Гнучкість знань ‑уміння
учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях;
знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб
діяльності із вже відомих.
·
Системність знань ‑
усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення
одних знань як базових для інших.
·
Міцність знань ‑ тривалість
збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
Знання є складовою умінь
учнів діяти.
Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на
розумові і практичні.
Навички ‑ дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ.
Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії,
переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ,
природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це
виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання
у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох
рівнів навчальних досягнень учнів:початкового, середнього, достатнього,
високого. Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень ‑ початковий.Відповідь
учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про
предмет вивчення.
Другий рівень ‑ середній.Учень
(учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком,
володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній.Учень
(учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити
основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних
ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням,
узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки.
Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних
суджень.
Четвертий рівень‑ високий.Знання
учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє
застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність
позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти,
виявляти і відстоювати особисту позицію.
Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12
балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає
участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця).
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до
попереднього, а також додає нові характеристики.
